Потом, в потрясающих туфлях, плясала смешливое скерцо,
и в танце несла надменно свою тяжелую душу,
прикрыв откровенным флиртом и глянцевым шелком рюши.Бессонницу (в старой сумке) откладывала на «после» —
туда, где встретятся рельсы с перроном, и встанут подле,
и станет коллоидным время, и все параллели сольются
в ту страсть, что выходит за рамки, придуманных кем-то презумпций.
Заказывала свободу на бонус «сейчас — и в вечность».
Искусственным придыханьем лечила свою бессердечность.
В винде открывала окна, как в солнечной несистеме,
напялив на тело тучи от тысячной эритемы.
В кровать попадала с тенью, и, как обычно, «валетом».
Фантазии рисовала известным лишь ей трафаретом.
Своей «нелюбви» портреты вставляла в ажурные рамки.
И даже шагая с белых — не попадала в дамки…
Вона…
Вона одягала сукню, щоб прикрити розбите серце,
На дуже високих обцасах танцювала на табакерці.
Вона гордовито несла у танці важенну душу,
Яку прикривали із шовку звабно кокетливі рюші.
Безсоння в туребку від бабці пакувала, щоб трапились потім,
Де рейки зійдуться і станції, якщо не запізниться потяг.
Як стане колоїдним простір, то всі паралелі зіллються
У пристрасть, яка виходить за межі всіляких презумпцій.
Вона замовляла роумінг із акцією на вічність,
Гоїла диханням штучним свою покалічену дійсніть.
ВіндУ прочиняла, як вікна у сонячну несистему,
Напнявши на тіло хмари від частої еритеми.
У ліжко втрапляла із тінню, завше чомусь «валетом»,
Творила малюнки фантазій за відомим лиш ій трафаретом.
Своїх некохань натюрморти вкладала у липові рамки,
Коли ж починала білими, — не втрапляла ніколи у дамки.
Лана Сянська
Переводы
Автор публикации
